- Не треба застосовувати крики, глузування.
- Не використовуйте епітети, які б принижували гідність підлітка.
- Не треба ображатись на дитину, демонструвати мовчання.
- Не ігноруйте думки підлітка щодо власного здоров'я, кишенькових грошей тощо.
- Обов'язково згадайте, що мало відбутися в житті вашої дитини сьогодні – контрольна чи неприємна зустріч - і запитайте, як вони відбулися.
- Пам'ятайте, спілкування з підлітком нагадує підтримання спортивної форми, воно потребує постійної практики.
- Щоб краще зрозуміти свою дитину, згадайте себе в підлітковому віці, запитуючи себе: «Щоб б я відчував на її місці?». Замість того, щоб сваритися з підлітком, визначте, чого ви хочете: вирішити проблему чи вихлюпнути свої негативні емоції.
Все-таки, якщо в дитини виникла проблема (чи в навчанні, чи у стосунках з однокласниками), краще спочатку вислухати підлітка, не перебиваючи й не звинувачуючи, потім розказати про своє бачення проблеми, про свої сумніви. Важливо разом спробувати з'ясувати суть, уникаючи категоричності (останній аргумент у спілкуванні з дитиною: «Не можна і край» - це намагання ще раз утвердити свою владу). Першим свої позиції дайте висловити підлітку. Далі разом з дитиною слід обговорити кожний варіант: чим він прийнятний, а чим ні. Лише за умов спокійного спілкування з сином чи донькою завжди можна знайти вихід, який влаштує всіх, який мінімально обмежуватиме права й бажання кожного з вас.